Два роки системних змін: як Департамент територіального контролю Києва оновив правила гри у місті
Два роки тому Київ зробив важливий крок до впорядкування міського контролю. За поданням мера Віталія Кличка депутати Київради підтримали реорганізацію Департаменту міського благоустрою. Це рішення стало логічним продовженням системних зусиль міської влади, спрямованих на прозорість, ефективність та якісну трансформацію інспекційної діяльності в столиці.
На базі колишнього Департаменту міського благоустрою було створено нову структуру — Департамент територіального контролю міста Києва. Йдеться не лише про зміну назви чи адміністративне об’єднання кількох підрозділів, а про формування принципово нового органу. Він став єдиною міською структурою, яка відповідає за дотримання правил у сферах благоустрою, паркування, розміщення тимчасових споруд, надання житлово-комунальних послуг, охорони праці та внутрішнього водного транспорту. Реорганізація тривала два місяці та завершилася створенням повноцінного системного органу з чіткими повноваженнями і новими функціями.
Одним із ключових результатів стало суттєве посилення кадрового ресурсу. Наприклад, інспекція з паркування зросла втричі: раніше у столиці працювало близько 25 інспекторів, нині — понад 75. Аналогічне кадрове оновлення відбулося і в напрямі благоустрою. Збільшення кількості інспекторів дозволило суттєво підвищити ефективність контролю — не лише охопити більше територій, а й швидше реагувати на порушення, бути присутніми на місцях, впливати на порядок.
Результати говорять самі за себе. Інспекція з паркування за цей час винесла понад 471 тисячу постанов про штрафи за порушення, що забезпечило надходження 146 млн грн до міського бюджету. Ще 119 млн грн місто отримало від сплати за паркування. Контроль здійснюється прозоро — інспектори працюють з мобільними додатками та бодікамерами, що зменшує ризики зловживань і підвищує довіру до служби. Посилення контролю безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху і комфорт пішоходів.
У сфері благоустрою — вже понад 42 тисячі приписів, 4,5 тисячі адміністративних протоколів, майже 6 тисяч демонтажів незаконних конструкцій — від кіосків до парканів і гаражів. Крім цього, інспекцією ліквідовано понад 1300 стихійних сміттєзвалищ і припинено понад 1700 випадків несанкціонованої торгівлі. Це вже не точкова боротьба з окремими порушеннями — це системна робота, яка формує середовище, де порядок стає нормою.
Серйозним зрушенням стали нові правила розміщення тимчасових споруд, розроблені та ініційовані Департаментом і затверджені рішенням Київради. Автоматичне продовження дозволів для МАФів скасовано. Кіоски на зелених зонах, біля метро чи перехресть — підлягають демонтажу. Розміщення нових ТС здійснюється виключно через прозорі електронні аукціони на платформі «Київ Прозоро». Також місто вперше запровадило єдині архетипи тимчасових споруд, щоб створити гармонійне і впорядковане міське середовище. Це змінило підхід до ринку МАФів — від хаосу до чітких, рівних для всіх правил.
У напрямі житлово-комунального контролю за два роки здійснено понад 7,5 тисячі обстежень житлових будинків, складено майже 1400 актів за неналежні послуги. Для мешканців це означає прості й конкретні речі — справні під’їзди, чисті двори, контроль за якістю послуг. І головне — розуміння, що є структура, яка реально контролює стан обслуговування будинків.
Паралельно з розбудовою інспекцій оновилась і команда. Було зроблено ставку на фахівців, які добре розуміють міське середовище, відкриті до нових підходів і відповідають за результат. У структурі Департаменту з'явилася власна юридична служба, яка займається супроводом справ щодо відшкодування місту шкоди, заподіяної порушеннями правил благоустрою. Це дозволяє захищати інтереси міста не лише на місцях, а й у судах.
Реформа охопила і внутрішні процеси. У Департаменті впроваджено чітку логіку управління, налагоджено постійну взаємодію з районними адміністраціями, комунальними службами, підприємцями та громадськістю. Департамент став значно відкритішим — запущено нові канали комунікації, регулярну звітність, публічні обговорення, зустрічі з мешканцями та медіа. За два роки він перетворився з “тихого органу” на активну публічну структуру, яка не лише інформує, а й запрошує до діалогу.
«Ми прийшли змінювати філософію контролю. Не карати заради покарання, а наводити лад і створювати прозорі правила для всіх — бізнесу, комунальних служб, мешканців. І ми бачимо результат: більше порядку, менше зловживань і більше довіри до інспекторів», — зазначає Михайло Буділов, директор Департаменту територіального контролю міста Києва.
Ці два роки — про неформальні декларації, а про реальні структурні зміни, прозорі правила і помітні результати. Контроль у місті — це не про страх, а про впевненість у тому, що правила працюють. І саме це сьогодні формує нову якість міського середовища у столиці.